
Чоловічі прикраси – це не тільки щетина та сталевий кулак. Брутальність стрімко виходить із моди і сильній половині людства доводиться шукати нові способи показувати свою спроможність, наприклад, носити чоловічі каблучки.
Історична довідка
Аристократія 15-19 століття душі не чула в дорогоцінних каменях і прикрасах. Причому найгарячішими шанувальниками були аж ніяк не пані. До 18 століття золото вважалося привілеєм чоловіків. Його асоціювали із силою, ясністю сонця, відвагою та безстрашністю.
Чоловічі золоті каблучки того періоду, найчастіше персні чи печатки, виготовлялися ювелірами переважно для вельмож, державних діячів та багатих титулованих дворян. Кардинали, королі, герцоги, графи завжди зображалися на парадних портретах у вихідній сукні, а пальці їх прикрашали каблучки з багатою обробкою коштовним камінням.
Чоловічі персні досі є символом достатку та міцного становища у суспільстві. Недарма американські спортсмени та переможці світових турнірів з покеру отримують разом із виграшем золоті печатки з відповідною символікою.
Не в кожної каблучки має бути історія. Іноді чоловіків можна викрити в простому бажанні самоствердитися за рахунок дорогих прикрас. Адже купити чоловічу каблучку може дозволити собі не кожен. На персні і навіть печатки без інкрустації потрібно набагато більше металу, ніж на жіночі дрібнички. Купити щось для своєї коханої і то обійдеться дешевше.
Каблучки для чоловіків не завжди є бажаним аксесуаром, але це тільки в тому випадку, якщо вони є весільними. Хоча багато наречених одягають їх за власною волею, і навіть столичний Київ не є винятком. Кількість завидних холостяків з кожним роком все зменшується та зменшується. Печатки чоловічі замінюються на обручки, які прикрашають доглянуті пальці анітрохи не гірше ніж чоловічі каблучки. Київ, щоправда, рясніє і новинами про гучні розлучення, але в межах весільної статистики.