Як уже говорилося в першій частині цієї статті – не намагайтеся придбати дорогоцінні мінерали як то кажуть “з рук”, за оголошенням або в маленьких магазинчиках, а ще гірше – в ломбардах. Реальне походження каменю остаточно можна визначити лише після візиту до професійного гемолога. Однак деякі способи перевірки мінералів дозволяють убезпечити себе ще на ранній стадії, до того, як ви придбали прикрасу, адже деякі мінерали мають особливі характеристики, властиві тільки цим каменям, а саме:
– справжнім діамантом можна без будь-якої шкоди для мінералу подряпати скло, адже діамант має максимально можливу для каміння щільність;
– у справжнього смарагду обов’язково є паралельні лінії росту, і якщо вони мають спіральну форму, а це можна побачити під збільшувальним склом, значить цей мінерал підроблений. А ще справжній смарагд повинен бути холодним, в ньому, як правило, повинні бути дрібні мікротріщини і мікродефекти і камінь не повинен мати в собі вкраплених бульбашок – якщо такі присутні, значить мінерал вироблений в лабораторії. Також зверніть увагу, що цей мінерал досить просто можна переплутати з берилами, перидотами чи турмалінами, ціна на які стартує значно нижчою;
– у справжнього рубіна також практично завжди присутні мікровади, цей мінерал досить рідко може бути чистим і великим без будь-яких дефектів структури. Візьміть звичайний детектор валют і подивіться на рубін під ультрафіолетом: мінерал стає помаранчевим. Також, як і смарагд, він тривалий час не змінює температурний режим, залишаючись холодним, а під різними кутами падіння світла насиченість відтінку справжнього рубіна завжди коливається. А ще якщо рубін опустити в молоко, то рідина забарвлюється у рожевий колір;
– справжнім сапфіром, як і діамантом, можна подряпати практично будь-яку поверхню, крім діаманта. А ще ці мінерали мають ефект, який поки що не можуть повторити в лабораторії вчені – це сапфіри з астеризмом, тобто при освітленні поверхні мінералу можна спостерігати ефект зірки. Справжній сапфір також, як і інші мінерали, має безліч дефектів, а також обов’язково зональне та нерівномірне забарвлення. До речі необхідно помітити, що шахраї підробляють сапфіри частіше за інших дорогоцінних мінералів, тому будьте особливо пильні;
– у справжнього граната є одна дуже важлива характерна особливість: якщо на терези покласти діелектрик, наприклад, пробку, а на неї гранатове зернятко (а справжніх мінералів великих розмірів практично не існує) і при цьому до гранату піднести магніт, то якщо мінерал справжній, стрілка на терезах почне вагатися, причиною такого явища служать магнітні властивості граната;
– для перевірки справжності аметиста опустіть камінь у воду, у цьому випадку його краї стають блідими, а середина залишається насиченою. Також якщо на мінерал подивитися через збільшувальне скло, то справжній аметист обов’язково повинен мати дефекти та вкраплення;
– справжній топаз також має особливі магнітні властивості. Так, якщо протерти мінерал вовною, то його структура наелектризується і почне притягувати до себе волосся або маленький шматочок паперу. Крім того мінерал при дотику повинен бути гладким з ефектом ковзання, а також досить прохолодним;
– справжній цитрин має неяскравий відтінок, насиченість якого значно змінюється в залежності від кута огляду;
– бурштин, як і топаз, також має особливу властивість електризації.
На сьогоднішній день професійні гемологи вже не використовують застарілий метод оцінки справжності мінералу, заснований на шкалі Мооса, що призводить до невеликих пошкоджень кристала. Більш просунуті методи оцінки дорогоцінного каміння засновані на характерних особливостях мінералу та його мікроструктури речовини, з широким застосуванням рефракторів, які підраховують кути заломлення променів, що проходять через камінь. Після проведення експертної оцінки видається відповідний сертифікат автентичності каменю. І хоча на сьогодні така експертиза досить дорога, саме такий документ і слід насамперед вимагати при купівлі дорогих ювелірних прикрас із дорогоцінними вставками, а його відсутність красномовно свідчить про можливі проблеми з справжністю мінералу, що, як кажуть, і є “моментом істини”.
